Igor-Creator писав:
1. Чим викликане використання такої довжелезної задньої консолі? Якщо з використанням труби замість вилки та консольним кріпленням заднього колеса начебто все зрозуміло, то з приводу довжини цієї труби мені не ясно - чим саме вона виграє у порівнянні з такою є самою консольною трубою, але удвічі коротшою?
Довжина маятника обумовлена низькою висотою трайка і одночасним бажанням мінімізувати вплив педалювання на підвіску. Якщо розміщувати шарнір підвіски далі назад, то під час просідання амортизатора ланцюг починає віддалятись від шарніру, збільшуючи кут між шарніром і основною лінією ланцюга. Чим ближчий цей кут до нуля градусів тим менший вплив натяжіння ланцюга на стискання пружини задньої підвіски. При нульовому куті натяжіння ланцюга ніяк не впливає на підвіску. При куті 90 градусів вся сила на тяжіння ланцюга передавалася б на підвіску. Можливо, ця залежність дорівнює або синусу або косинусу кута, зараз не пам’ятаю тригонометрію, але суть у тому, що синус 90 це одиниця, тобто, якщо ми маємо натяжіння ланцюга в 400 кг, то: 400*1= 400 – вся сила передається на пружину (якщо заблокувати колесо). У випадку з нулем, або 180 градусів синус є нульовим, тобто з 400 кг навантаженя нічого не передається на пружину, навіть якщо заблокувати колесо.
В реальному житті кут змінюється не тільки положенням підвіски (в залежності від навантаження), але ще й вибраними зірками. Конструкція з довгим маятником дозволяє мінімізувати вплив обох факторів, маючи при цьому тільки один ролик.
В конструкції з коротким маятником можна мінімізувати вплив підняттям шарніру ближче до лінії ланцюга (що я і робив на «Універсал-1»), проте при роботі підвіски ланцюг, знову ж таки, іде вгору від шарніру, і небажаний кут знову з’являється. Так само і при перемиканні на великі зірки. Виправити це можна додаванням другого ролика в систему, або переміщенням першого назад. Проте перемістити ролик назад не дає положення сидіння через його низьке розташування…
Ось начебто все. Додаю схему.
- Цепи.png (19.61 Кіб) Переглянуто 20703 разів
Igor-Creator писав:
2. Хочеться знати твою думку з приводу того, на яких типах HPV-техніки ти вважаєш доцільним використання саме такої задньої підвіски. Чи можеш ти порекомендувати такий тип підвіски, наприклад, на лігерад, схожий на "Колумб", або на маленький складний лігерад на 20" колесах?
Використання консольного маятника я вважаю дуже перспективним. Найбільша перешкода – нестандартні вузли. Тому, наприклад, для фреймсетів це рішення не зовсім доцільне, бо прив’язує до використання задніх маточин під один тип підшипників. В сучасних велосипедах серійно випускаються тільки передні консолі. Вважаю це найбільшим недоліком. Другим недоліком можна вважати складність встановлення гальма, але це можна вирішити. В іншому консольний маятник кращий за вилку. Він більш жорсткий і дозволяє міняти покришку не знімаючи колесо. В принципі сам процес зйому колеса також можна робити дуже зручно і швидко, якщо це потрібно, скажімо для зменшення габаритів при транспортуванні.
Igor-Creator писав:
3. Також у мене викликає сумнів труба, на яку спирається сидіння. Труба тонша, ніж основна рама, та приварена лише в одній точці. І на цю трубу будуть діяти знакозмінні навантаження, тому досить висока вірогідність виникнення "втоми металу". Може, у конструкції будуть передбачені ще якісь підсилюючі елементи, яких немає на моделі?
Труба за сидінням спирається на дві точки. Одна знизу на рамі, інша – верхній упор амортизатора. Саме тому на схемі амортизатор нахилений назад, а не вперед – щоб рознести далі опорні точки одна від одної.
Igor-Creator писав:
4. Також мені дуже цікаво, скільки часу ти витрачаєш на створення нової тривимірної моделі у T-Flex. У тебе вже є досвід, є готові вузли та частини конструкцій від попередніх моделей - от саме з урахуванням усіх цих обставин мене й цікавить, скільки часу в тебе пішло та створення моделі "Універсал-2"?
Часу на саме моделювання не багато. Знаючи основні прийоми роботи в програмі я маю алгоритм дій ще до початку креслення. Найбільше часу іде на обдумування конструкції, часто взагалі не за комп’ютером. Коли схема визріла то її креслення займає не багато часу. Наприклад, модель «Універсал-2» створена за 2 години. Правда я мав вже готові моделі більшості вузлів, навіть важелів підвіски (вони ідентичні важелям «Гармонії»).