Виявилось, що лиш деякі ентузіасти спроможні фізично подолати сотні км для участі у заході своїм ходом. Більшості ж необхідно якось перевозити свою техніку. Навіть наявність власного авто не завжди дозволяє це робити. Коли мова йде про одномісні конструкції, то ще більш-менш, але якщо говорити про апарати на кількох наїзників, або про веломобілі з жорстким корпусом, то транспортування їх до місця збору є великою проблемою. Звісно, все можна вирішити, маючи гроші… Ще одна проблема для багатьох – мало вільного часу для подорожей. Виходить, що для участі у тому ж «Таборі Велоконструткорів» необхідно готуватись ледь не цілий рік, збирати кошти, готувати відпустки або переносити робочі дні. Тому я подумав про альтернативний, мобільний захід, який зможе буквально приїхати до вас у гості. Не думаю, що це стане повною заміною стаціонарних зустрічей, але великі збори можна проводити рідше разу на рік, а от естафету можна навіть більше одного разу. Ось в чому суть:
Для початку необхідно зайти кілька волонтерів з наших клубівців, які підготують опорні пункти на віддаленні один від одного. Наприклад, у нас є люди з Києва, Черкас, Кривого Рога, Харкова, Херсону, Львова (це для прикладу). Між цими пунктами прокладається кільцевий маршрут. Кожен з волонтерів сповіщає місцеву вело і HPV спільноту про естафету (також при бажанні повідомляє пресу).
Символом (трофеєм) естафети може бути клубний прапор.
Потім ті, хто бажає і має можливість, відправляються до місця старту, і стартують, везучи трофей (клубний прапор) по черзі, наближаючись до першого опорного пункту. Коли активна група на підході (або ще раніше – за бажанням зустрічаючих), до них відправляється зустрічна група з місцевих велосипедистів та ентузіастів HPV, які не змогли поїхати далеко. Вони зустрічаються по дорозі, і продовжують шлях разом, при цьому місцеві мають змогу проїхати разом з «далекобійниками», провезти трофей на своїй техніці таким чином прийняти повноцінну участь у заході. Місцеві велосипедисти мають змогу побачити різну HPV техніку в дії на реальній дорозі, а ЗМІ мають можливість зняти незвичайні сюжети.
Далі місцевий волонтер-клубівець може організувати короткий огляд техніки, наприклад на головній площі міста, та запросити учасників у гості на чай або навіть ночівлю, якщо є можливість. Якщо ж ні, то місцеві завжди знають найкращі шляхи біля своїх міст, і можуть показати краще місце для табору, провести альтернативними дорогами.
Потім ті, хто не може приєднатись до активної групи – повертаються додому (можливо повертається хтось з далекобійників, а на його місце приходить хтось із місцевих), і група прямує до наступного опорного пункту.
В фіналі трофей має повернутись на місце старту, побувавши у багатьох місцях, проїхавши на багатьох машинках HPV по всій країні.
Такий формат дає змогу кожному учаснику самому вирішити, скільки саме кілометрів він проїде з активною групою, скільки часу витратить на це. А головне – він зможе їхати своїм ходом. Склад активної групи може постійно змінюватись. Це дасть можливість познайомитись з великою кількістю людей, дати їм можливість показати вам свої місця і дороги, проявити свою гостинність. Дасть можливість брати участь у заході сім’ям з дітьми, що дуже корисно для дітей. Це має зближувати клубівців, сприяти загальній популяризації HPV та здорового і активного способу життя в Україні.
І одразу почнемо. Хто готовий стати волонтером для організації опорного пункту у своєму місті? Пишіть знизу. Доречі, якщо ви - волонтер, то це не значить, що ви маєте сидіти і чекати активну групу. Можна приїхати і до себе додому
